Зрозумів?

Апрель 23rd, 2010 by admin

- Але навіщо їм це знадобилося, чорт візьми? Ну добре, ти припав імне до двору … адже можна було одразу вказати тобі на двері. - Вся ця балаканина про хрещених дочок - повна нісенітниця. Я, як дурень, повірив. Які там хрещениці! Першокласні повії. Коли ця Жюлі началачертихаться, все стало ясно. І ця їхня манера дивитися на тебе … споощреніем. - Швидкий погляд. - Такий балаган у Середземномор’ї частоустраівают - особливо в Східному.

Я з цим не вперше стикаюся. - Тобто? - Ну, грубо кажучи, старий, багатій Кончіс сам-то вже не фурычит, але, чи що, кайф ловить, глядючі, як інші цим займаються.

Я знову нишком глянув на нього; лабіринт нескінченних отраженій.Неужелі він … - Але ж вони тобі нічого такого не пропонували? - Натякали. Я потім зрозумів. Натякали. Він приніс ще джина. - Ти повинен був попередити мене. - Я попереджав, старина. - Не дуже зрозуміло. - Знаєш, як робив Ксан, Ксан Філдінг, з новачками, которихсбрасивалі до нас у Левкійскіе гори? Відразу відправляв у справу.

Ні рад, нінапутствій. “Не позіхай”, і все. Зрозумів? Мітфорд був мені неприємний не так своєю обмеженістю і подловатостью, як тим, що в ньому я бачив шарж на самого себе, гіпертрофію собственнихнедостатков; ракова пухлина, яку я дбайливо ховав всередині, у негонаходілась зовні, відкрита погляду.

Навіть знайоме болісне підозра, що він - черговий “саджанець”, перевірка, урок, в мені не пробуджувалось; пріего непрохідною тупості не вірилося, що він такий вправний актор.

Я подумало Лілії де Сейтас; видно, я для неї - те ж, що він для мене. Варвар. Ми вийшли з “Мандрагори”. - У жовтні їду в Грецію, - сказав він. - Та що ти? - Фірма хоче наступного літа і там екскурсії налагодити. - Дивна ідея. - Грекам це на користь.

Виб’є дур у них з голови. Я обвів глазамілюдную вулицю Сохо. - Сподіваюся, відразу після прибуття Зевс вразить тебе блискавкою. Він вирішив, що я жартую. - Епоха натовпу, дідок. Епоха натовпу. Він простягнув руку. Знай я прийоми, викрутив б її і перекинув його черезсебя. Довго ще перед очима маячила його темно-синя спина, видаляється кШефтсбері-авеню; вічний тріумфатор в сутичці, де перемагає слабий.

Posted in Він зверхньо посміхнувся |

Leave a Comment

Please note: Comment moderation is enabled and may delay your comment. There is no need to resubmit your comment.